За тебе, моя Україно, Свій келих я вип’ю до дна. Вклонюся тобі на колінах, Красуня безжурна й сумна. Без тебе, моя Україно, Не жити мені на землі, - Де в кожній будівлі й руїні Веселощі роду й жалі. Ми разом, моя Україно, Виходимо долі навстріч. Позаду лишаються тіні Розбіжностей і протиріч. З тобою, моя Україно, Я повний наснаги й краси. В одвічному шумі раїни Принадного щастя яси. Я нині, моя Україно, Свій келих наповню ізнов. Хай буде в житті неодмінно Взаємною наша любов!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль