Довкола мене України В віках настояна краса, - На цвіті білому калини Тремтить удосвіта роса. У вербах співи солов’їні Збивають листя із гілля. Туман, як смуток тополиний, Бреде вздовж шляху на поля. Скуйовдив вітер юні трави І вишням кучері в саду, - Де губи милої ласкаві Донині з юності в меду. Я щиро вдячний, Україно, Тобі й ніколи не таю, - Що у красі твоїй єдиній Знов бачу молодість свою. Одна мого життя окраса, Цвітеш над прірвою віків. Уже оспівана Тарасом, - Почуй і мій невмілий спів…
Дуже гарно, Пане Вікторе. ЧУДОВО!!! Молоді літа читали Україну на стільки, на скільки любові вписали в наші серця наші батьки або дідусі. Тут треба ЇМ низенько поклонитись. З повагою Василь Шляхтич
Згодний із вами, бо, справді, ця любов до рідної землі у моєму серці давно, ще з маминої, велике спасибі їй за це, колисанки. Вдячний вам, пане Василю, що читаєте і зрідка коментуєте.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")