Пт, 22.11.2024, 05:02
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

КОЛИ НАРЕШТІ???

Та док ми будемо терпіти
Ярмо чужинське, скільки ще,
Чи волю знищено ущент,
Чи ми рабів покірні діти?

Віки неволі і хули,

А чи рука старшОго брата,
Що перевтілився у ката,
Вуста для правди нам стулив?

Чом волелюбство наше в тлін

Переродилось, чом зміліло?
Ми ж досить наймитами скніли
Не лиш в чужих – своїх краях.

Ніколи більше на поклін

До ворогів іти не будем,
Ми ж не раби – ми вільні люди
На рідній, батьківській землі!

Коли ж нарешті ця земля

Вже зродить свого Вашингтона,
Щоби чужинські знов закони
Не диктували нам з Кремля?!

Коли ж прозріють "гречкосії"

Й зірвуть полуду із очей?
Реальність ця мене пече -
Нема ще в нас, нема Месії...

Та вірю я в прийдешній день

І в волелюбний дух, що скресне,
І завітають знову весни
На землю віршів та пісень!!!

Додав: Валькірія (21.10.2010) | Автор: © Наталія Крісман
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2102 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 35
avatar
1 Shtanko • 16:19, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Ой, як чудово! - Ось моє перше враження. А ще - я також ВІРЮ, що весни завітають і спраглими вустами нарід все ж заспіває свої пісні щасливі у вольності своїй!!
Пані Наталю, Ви знову рвете душу в бій!! confu9 hands
avatar
Натура в мене така войовнича і прізвище в одному з перекладів "людина з рушницею", хотіла б не воювати і заспокоїтись нарешті, та світ навколо і загострене почуття Справедливості не дають спокійно спати моїй душі... confu9
avatar
4 Shtanko • 16:33, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Тоді й не давайте їй навіть дрімати - завдання у Вас таке. Будіть! А розбуджені, маю надію, все таки побачать і... Далі повинно бути! confu9
avatar
Мабуть, у своїх минулих життях я була воїном... :)
avatar
5 Shtanko • 16:35, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Не тільки Ви. :)
avatar
Оніміло плече,
Бо під серцем - роз'ятрена рана.
Перед моїх очей
Чорних хмар пошматовані плями.
Рука ката
Надто довго чекала на жертву.
Утікати?
Вже пізно! Чую подих холодної смерті.
Знавісніла
Юрба вимагає видовищ кривавих.
Я втомилась,
На спочинок душа має право!
Перед взором
Життя, наче кадри, поволі спливає.
Неозорість
Небес мою душу спокушує раєм.
Так незвично -
Моє серце надривно не б'ється.
Бачу Вічність,
Хтось незримий до мене сміється...
На аренах
Життя усі битви за Правду скінчила.
Магдалена
Пішла... Вільний дух Вам у спадок лишила...

Колись мені наснився сон про останній бій Амазонки, цей сон я спробувала записати...

avatar
8 Shtanko • 16:45, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Сон Амазонки.
Описано видовищно і глибоко.
avatar
Спробувала словами описати останні миті життя і відчуття жінки-воїна у мить, коли душа покидає тіло, але словами неможливо описати всю гаму відчуттів при цьому... ЦЕ треба пережити...
avatar
7 Shtanko • 16:43, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Пані Наталіє, та Ви й зараз воїн - воїн світла. Пам"ятаєте як у Коельо: І тоді воїн намагається зрозуміти, на що він може розраховувати. І він перевіряє свої обладунки, які складаються з трьох речей - віри, надії і любові.
А я б ще додав слово! Таке як Ваше.
avatar
В цього світу страшній круговерті,
Коли душу і тіло цькують,
Коли більшість живе, наче мертві,
Про свою забуваючи суть –
Дуже важко, хоч вірю: можливо,
В собі душу святу зберегти,
І на зло ворогам всім – щасливо
По шляху Віри й Правди іти.
Не зважати, що скалкою в оці
Будуть мої для когось діла.
Від підніжок на кожному кроці
Не згорить моє серце до тла.
Хоч живу не заради я слави,
Часто йду не туди, де усі –
Та підступне, зрадливе, лукаве
Не зведе мене на манівці.
В моїм серці вогонь ще палає,
В непокірних думках голова,
Бо я віри в Добро не втрачаю
І душа моя все ще жива!
avatar
9 Shtanko • 16:47, 21.10.2010 [Лінк на твір]
На жаль, робочий день скінчився. До зустрічі на сайті. dry
avatar
Повертайся! :)
avatar
14 Did • 17:36, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Залишається тільки позаздрити такій роботі... tongue up yes
avatar
26 Shtanko • 10:05, 22.10.2010 [Лінк на твір]
В теперішній період немає чому заздрити: пишу звіти, голові горе, немає коли й повіршувати. Хіба що хвилечку щоб відволіктись. confu9 confu9 confu9
avatar
Ігоре, а які звіти, що то за робота така? question
avatar
28 Shtanko • 11:28, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Звичайні. Про виконану наукову роботу за п"ятиріччя. Тому зовсім не до віршування. Пробачте. Може згодом. smile
avatar
Все гаразд, не слід вибачатись без вини :) . Успіхів!
avatar
13 Did • 17:35, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Хоч багато суму в словах, проте закінчення вірша переповнене оптимізмом, не дає погаснути вогникам надій наших зболених життям душах.
up yes
avatar
15 45tom • 19:14, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Хороший вірш.Вірю!
avatar
Дякую за довіру! yes
avatar
17 jakov-buga • 21:29, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Доки чекатимем Месію,
на кладовищах нас посіють.
І замість віршів та пісень
оком до неба блиматиме пень. smile
avatar
Звісно, вІршами й піснями не засипем усі ями,
Не позбудемось розрухи... Треба нам зміцніти духом,
Жити, а не прозябати, як один, усі завзято -
За добро, за правду й волю, за Вкраїни кращу долю! yes
avatar
19 jakov-buga • 21:53, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Доки знайдем у собі ми оте *треба*,
Мо* й Месія спуститься із неба... :)
avatar
Може й спуститься, якщо ми це заслужим,
Та для цього постаратись треба дуже! yes
avatar
21 jakov-buga • 22:30, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Так старався -- аж втомився
і... у дурнях залишився.
Чи реалії сьогодення інші?
avatar
Видно, ми занадто грішні...
Мо* старатись тре* сильніше
І писати кращі вірші,
І ставати ще світліші,
І мудріші, і добріші?... :)
То ж і будем щасливіші!
avatar
23 jakov-buga • 22:50, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Мо* старатися і тре*,
тільки,мабуть,не вірше* :)
avatar
Слово завжди було ліком чоловіку! yes
avatar
"Тільки - життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора."
Леся Українка yes
avatar
30 jakov-buga • 14:40, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Доки ми бавимося словом,граємось в *плюралізм*,вони здерши сім шкір з народу ,накопичили капітал і...*радуйся ниво не политая*...якщо видавиш із себе посмішку,щиру,таку, як в дитинстві.
avatar
31 Shtanko • 15:40, 22.10.2010 [Лінк на твір]
yes confu9 confu9 question question
avatar
32 virchi • 01:56, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Колись і я так думав, як Ви. Тепер усе не так. Вірніше усе так, але під іншим кутом. А найбільше у творі, як і Didу, сподобався останній рядок.
Хоч і не все поділяю, але 5. Щиро...
avatar
На цю тему мною написано не одну сотню віршів, досвід бути в гущі народу маю трішки ( понад двадцятирічний досвід публічного трибуна на великих політичних барикадах, понад 15-й стаж активної правозахисної діяльності і ще багато всього, де можна було пізнавати психологію рідного народу... можна вже писати цілі трактати). Але кожен має свої моральні цінності і має право їх мати, а ще - за іншість зневажати не можна. Дякую Вам за розуміння і всіляких гараздів Вам, Василю! yes
avatar
34 Did • 07:57, 24.10.2010 [Лінк на твір]
Коли і як ти все встигаєш, Наталко?.. up confu9 yes
avatar
Віднедавна я зупинилася, не по своїй волі... а тепер лише пишу вірші і ...вчуся жити знову... shy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz