Вона зігнувшись на колінах
Підняла очі до небес,
Рікою лились її сльози
І похоронку грав оркестр. На жовто-синім її тілі
Застигли рани кров’яні
І було чути гуркіт серця
Биття його в агонії. Свої найкращії сини
Вона у пекло в бій послала
Та багатьох свої орлів –
Опісля недорахувала. Земля поглинула героїв ,
Що Батьківщину захищали
І за свободу без обмежень
Озера крові проливали. Вона програла бій кривавий,
Але не втратила життя,
Обмивши образ свій розп’ятий
Проб’є дорогу в майбуття. Та виростають соколята
Та вилітають із гнізда,
У бій кривавий йдуть завзято
На кон поставивши життя. Та слава їхня не загине,
А буде жити у піснях
Допоки цвістиме калина
І чутно щебет у гаях.
| 
та
у Вас 
0
