Пт, 22.11.2024, 18:04
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Наболіле

Землю покриває перший сніжок.
Голодна дитина пхає ручку в мішок.
З надією витягнути крихту зерна.
Витягує лиш лободу та сміття.

- Мамо, де хліб? – запитало мале.
- Тихо, забрали, не буде уже.
- Мамо, де тато? – В Сибірі, мабуть,
Їсти хотів для нас роздобуть.

Тихо навколо, німе вже село.
Хто ж буде знати як звалось воно.
Люди там гинули від тиску чужих,
Світ цей покинули душі вже їх.

Отак стерлась пам’ять, отак згинув слід,
На місці села - нове вже стоїть.
Кого не спитаєш, не знає ніхто,
Що діялось тут не так вже давно.

Чи жили тут люди? Де вони є?
Чому тут калина в садах не росте?
Не знають тут мови гаїв, солов’їв,
Не чути історій від старих дідів.


Додав: neolenka (09.02.2011)
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1548 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Asedo1949 • 17:02, 10.02.2011 [Лінк на твір]
Задум гарний. Трішечки доробити і буде чудово. :)
avatar
2 jakov-buga • 19:39, 10.02.2011 [Лінк на твір]
Оленко --це дійсно виболілий вірш.Я аплодую hands hands hands hands
avatar
3 metman17L • 22:15, 10.02.2011 [Лінк на твір]
Гарна присвята. Так, Оленко, це ми маємо пам'ятати, про це маємо писати.
avatar
4 neolenka • 11:22, 11.02.2011 [Лінк на твір]
Дякую за позитивні відгуки. за те, що пам'ятаєте...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz