СОНЯЧНІ ДЖЕРЕЛА
Не заросте ця стежка до джерел, До них прошкують звідусюди люди. Їх не минає птах і новосел, І ти з них пий, то вік щасливий будеш. Хай прилітає спогад, як орел, І не стихає пісня солов'їна. Вустами припадаймо до джерел, А піснею – до серця України. Джерела б'ють, і сонячно в душі, Прийди, кохана, й зачерпни руками, Бо це для нас калина на межі Цвіте під голубими небесами. Нехай завжди джерела в душах б'ють, Нехай вони ніколи не зміліють, Бо з них літа снагу і силу п'ють, Без них серця і душі заніміють. І прилітає спогад, як орел, І не стихає пісня солов'їна. Вустами припадаймо до джерел, А піснею – до серця України.
Додав: Beatus (30.08.2011)
| Автор: © Іван РЕДЧИЦЬ
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА