Вт, 05.11.2024, 10:03
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Певно, звик я до тебе, бо нині...

Певно, звик я до тебе, бо нині
Отієї любові нема,
Що за тебе, моя Україно,
Всюди звала, неначе сурма:
До страждання удосвіта в полі
За нестерпні твої трудодні, -
Ті, що змалку добавили болю
І затьмарили юність мені.
До роботи до сьомого поту
На будовах без сну і без книг
За знецінені з часом банкноти,
Які  досі вернути не зміг.
До мовчання заради надії,
Що минеться та мука колись,
Але де там – сльозинки на віях
До сьогодні, на жаль, збереглись.
Ходить слава про тебе у людях,
Що ти добра і щедра повік,
Що узавтра я бачить не буду
Всюди злиднів, нещасних, калік…
Тільки я вже не вірю у славу,
Україно, твою все одно,
Бо наліво йдучи – ти направо
Роздаєш наше спільне майно.
Усе те, що сама не зносила
І на чому немає іржі, -
Вберегти тобі, бачу, несила,
Чи дорожчими стали чужі?
Може, сонцем засліпленим зором,
Роздивитись не можеш як слід,
Що багатшими стали на горі
Твого сина вже Захід і Схід?
Може, бурям одвічно відкрита,
Ти не чуєш мій стогін – не крик,
І, навчаючи болями жити,
Укорочуєш синові вік?
Але я, Україно, терпляче
Ладен довго стояти в багні
Негараздів, щоб тільки побачить
Своє щастя нараз вдалині.
Все рятує надія на диво,
Коли віри немає у те,
Що з тобою я буду щасливий,
Чи онука, що поруч росте…
03.10.11

Додав: Did (04.10.2011) | Автор: © Кучерук Віктор
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2070 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 24
avatar
1 stuhiya • 08:45, 04.10.2011 [Лінк на твір]
Пане Вікторе, вірш гарний.Мабуть- наболіле. Сподобалось,хоча у Вас теж багато дієслів.
avatar
4 Did • 18:00, 04.10.2011 [Лінк на твір]
Наприклад?.. question confu9
avatar
2 Davudenko • 09:43, 04.10.2011 [Лінк на твір]
ПАНЕ ВІКТОРЕ. Я ЩИРО ПЛЕЩУ В ДОЛОНІ ВАШІЙ ТВОРЧОСТІ. hands hands hands hands hands
avatar
5 Did • 18:00, 04.10.2011 [Лінк на твір]
Дякую вам, пане Іване, за добрі слова.
avatar
Віру в диво ще носимо в грудях
У пустелях холодних зневір...
Ми тоді заживемо, як люди -
Як підіймемо очі до зір,
Як зірвемо з душі всі кайдани,
Як зречемося в собі рабів,
Коли дух волелюбства повстане
І захочемо щастя собі!
Ну а поки що - йдем безупинно
У обійми нових лихоліть...
Воскресімо у собі Людину -
Україна чекає цю мить!
avatar
6 Did • 18:02, 04.10.2011 [Лінк на твір]
Ти чудово мене розумієш...
Дякую тобі, Наталко. yes
avatar
7 InhearT • 18:44, 04.10.2011 [Лінк на твір]
хороший вірш!=)
hands hands hands
avatar
8 Did • 21:02, 04.10.2011 [Лінк на твір]
Це, Іване, не просто вірш, а гірка сповідь...
Дякую.
avatar
9 InhearT • 22:30, 04.10.2011 [Лінк на твір]
і це відчувається...
мене найбільше вразили рядки:
Може, бурям одвічно відкрита,
Ти не чуєш мій стогін – не крик,
І, навчаючи болями жити,
Укорочуєш синові вік?

Пане Вікторе,Ваші слова
Кличуть сльози у очі мені
Україна ще ніби жива,
Та все рідше співа солов`ї.
Якби бачили предки оте,
Що створили невдячні сини...
Не цінується більше святе
Тільки сняться з надією сни...
avatar
14 Did • 20:40, 05.10.2011 [Лінк на твір]
У моїх словах, Іване, немає вигадки, одна правда, і мені здається, що під ними, на жаль, може лишити свій піпис багато людей...
avatar
10 ЛюК • 08:13, 05.10.2011 [Лінк на твір]
При всій гіркій правді, яка є в кожному слові Вашого вірша, хотіла б поділитися таким: не батьки винні у безтолковості своїх дітей, а самі діти. А вона, наша Україна, і є нашою "мамкою" (прочитала недавно на сайті це слово). hands hands hands
avatar
15 Did • 20:43, 05.10.2011 [Лінк на твір]
Людо, я не хочу ні виокремлювати, ні узагальнювати нічого й нікого, просто пишу про те, що уже пережив і як живу нині...
avatar
11 Asedo1949 • 16:35, 05.10.2011 [Лінк на твір]
Живемо ми, в нелегкий, судний час,
Де кожний день – це біль і радість водночас.
Де звершення трудящої руки
І важкі знищення бурхливої ріки.
Для чого ви спитаєте живем?
Для чого хрест свій предковічний ми несем?
Для нових душ, що прийдуть після нас,
Для них, готуємо ми простір цей і час.
Щоб на землі цвіли нові сади,
Щоб помислами чистими жили завжди
Ті люди, що заселять земний рай.
Живи мій друже, дій, твори і співчувай!
avatar
16 Did • 20:47, 05.10.2011 [Лінк на твір]
Дякую вам, Катю, за розуміння. Я відчуваю, що вам також холодно жилося колись, не потеплішало й сьогодні...
avatar
Глибокий вірш... Дуже сподобався.. ..... чомусь нагадало уривок з вірша одного поета може не дослівно, але приблизно так...
"Моя Україно, із присмаком вишні,
О будь милостивий до неї Всевишній
Не дай яничарам її сплюндрувати
Щоб діти тікали від отчої хати" up
avatar
17 Did • 20:50, 05.10.2011 [Лінк на твір]
Тільки не тікати, Романе, адже я - не перекотиполе, тут, у цій землі моє підгрунтя й коріння, на ній і жити мені...
avatar
13 Roksa • 20:22, 05.10.2011 [Лінк на твір]
Вірш писано десь при скелі, на обриві, розпачем.Все правдиво, але віра "вмирає останньою". Не вірю, що ці слова- Ваше остоточне бачення українствa . Невже більше нiчого не жевріє? Вірю усе ж , що надіє є.
avatar
18 Did • 20:54, 05.10.2011 [Лінк на твір]
Любові поменшало, гордості теж не додалося з часом, а на віру - часу не залишилося зовсім, бач, Роксолано, які кепські справи...
avatar
19 Nemo • 19:38, 06.10.2011 [Лінк на твір]
Гарний вірш. 5.0. Чомусь на думку прийшли рядки нашого сумного Гімну. І така іронія почала писатись... Але вчасно згадав про положення статті 338 КК України і остепенився. Вікторе, так тримати! Сумно, аж волосся дибки...
avatar
20 Did • 20:34, 06.10.2011 [Лінк на твір]
Можна багато чого ще додати до моїх слів, але ніхто, Олександре, не буде звинувачувати мене в брехні, - все саме так було колись, усе описане мною - оточує нас нині...
Проте, я, на жаль, попри всі негаразди, без взаємності, продовжую любити Україну не тільки у віршах, а й у своїх щоденних справах, чого і всім іншим бажаю.
Дякую тобі, друже, за розуміння і сприйняття мого болю...
avatar
23 Nemo • 22:21, 06.10.2011 [Лінк на твір]
Навзаєм - up
avatar
24 Did • 19:35, 07.10.2011 [Лінк на твір]
confu9 yes
avatar
21 Pushok • 20:54, 06.10.2011 [Лінк на твір]
Так гірко та правдиво. Терпіння, наснаги та віри Вам пане Вікторе.
avatar
22 Did • 20:59, 06.10.2011 [Лінк на твір]
Навзаєм, Андрію...
Дякую тобі.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz