вірш

У кожного своя доля

У мене доля українки –

З пшениці виткані слова

Пісень натрудженої жінки.

В них – радість, смуток і журба.

У мене доля – стозіркова

Розбризкує проміння світло.

Воно буває світанкове,

А деколи – сіроблакитне.

У мене доля – журавлинна,

Задумлива, як жовта тиша.

Як одинока - в небо лине,

З коханим – вітер час колише.

У мене доля – кущ калини,

У вишиванку вбрана.

Із серцем ніжним материним,

З доспілими, як вишня, почуттями.

У мене доля – моя доля!

І в кожного вона своя.

Благослови, Боже, всіх людей любов’ю,

Щоб вінчалось успіхом все їхнє життя!