Проводжаючи сина
в дорогу,
Мати, голосом
повним журби,
Промовляла мені:
"Віру в Бога
На важкому шляху
не згуби!..”
Витираючи сльози
на віях,
Повторяла щомиті
своє:
"Пам’ятай, що людині надія
Помирати в житті
не дає!..
Може, довгою
буде розлука,
Бережи у душі
ненасить
До найвищої в
світі науки –
Україну всім
серцем любить!..”
22.01.12
|