*****

Не раз сідаю у вечірню тишу

Із мріями обняти Україну,

Розповісти, як сум життя колише,

Чому тривожний погляд в небо лине.

У мить знесилля відкриваю душу,

Як лебідь крила розгортаю для висот..

Шукаю правду  в людях всюдисущу,

Та відповідь на запитання дає Бог

Молюсь, щоб допоміг Всевишній нені,

Дозрілий колос в хліб перетворити,

Щоби у юності весняній і шаленій

Любов могла надзоряно горіти.

А українська пісня, щоб дзвеніла

Як переспів гірського джерела,

Щоб  Україна, наче квітка цвіла,

Усі народи чаклувала без вина.

________

Вслухаюсь у небесну тишу, бачу,

Як місяць човником між зорями пливе.

Він надаремно світла не розтрачує -

Віночок зоряний над Україною плете.

І смуток падає в бездонний океан,

Зорить надія, сумерки зникають.

Над  Україною розходиться туман,

І роси землю сріблом покривають.