Відпочинь край села, Від ходьби знемогла… Простелилися вдаль, Дні доріг і бажань… Натомилась від зла, Гніт важкий понесла, Через терні й огні, У години борні… Щастя мить золоту, Світанкову весну, Рідну землю святу Захищала в бою… Важка доля твоя, Рідна, ненько, моя! Пролетіли літа, А все та ж німота… Де не глянь - голодраб, І занедбаний скарб, Гірка туга в серцях, Зримий біль у очах. Смерть дітей і онук, Від систем і наук… Душу, більше за всіх, Рве байдужого сміх… Для нових поколінь - Встань, Матусю, з колін! Всі відверті слова, Як суддя світова Ти, віддай, як наказ, Щоб всі знали нараз, Що піднятись змогла, Українська земля.
"Хай всі знають,хай всі чують Жива Україна! Буде жити,веселитись, Встане із руїни..." Багато ,безліч разів оспівана поетами доля України і у кожному творі любов і бажання кращої долі,ось і ваш вірш приєднався і вплівся у вінок любові до рідного краю.
Дуже гарно і патріотично Піднімайся з колін Наша рідна земля Настане час змін Всім вставати пора Годі злісних утіх Годі терен ярма Скиньмо з себе свій гріх Бо вставати пора!
Браво пані Катерино. Завзято та патріотично. ДОСИТЬ ТЕРПІРИ!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
