Блакитне море хвилі котить:
одна за одною в пісок.
Ласкаве сонце то,- лоскоче,
то, - пропікає до кісток.
Вітер хмари розганяє:
то,- на захід, то,- на схід.
Корабель у морі залишає
на воді хвилястий слід.
Літо. Спека. Море синє,
таке лагідне й гостинне,
щораз стрічає й проводжає
під шум прибою криком чайок.
********************
Тихий вечір на березі морському…
лише прибій шепоче: "хлюп," та "хлюп".
Спочиває пляж від гамору людського,
дрімають тихо баржі на плаву.
Серпастий місяць вийшов із-за хмари,
пірнув у море, залишивши слід.
А , свіжий вітер з тишею у парі
несуть на сонний берег темну ніч…
Сиджу собі я на веранді
милуюсь темним морем і зірками.
Аж раптом, гримнула бряжчанням
мелодія з дешевими словами.
І, злякалась тиша цього галасу,-
заховалась в темряву морську,
я, зітхнувши із печаллю й жалістю,
спочивать пішов собі до сну.
|