Дмитро Радьков народився 1924 року в селі Новочервоному на Луганщині. 1930 року разом із усією родиною був засланий в Архангельську область.
Працювати на лісорозборках довелося йому з дитинства. Учився в різних школах. Перед війною переїхав у Єнакієве.
З 1965 по 2000 рік викладав російську літературу та мову, а також німецьку мову в Єнакіївському політехнічному технікумі. СТОЮ СЕРЕД ПОЛЯ Стою серед поля, неначе той витязь.
Яку благодать дарував нам Господь!
- Як, поле, на тебе мені надивитись? –
У відповідь чую: «Частіше приходь!» Заходжу в діброву, а в ній так святково,
Ручай солов’їного співу тече.
- Наслухатись як твого дзвону, діброво?
- Такого ні з ким не траплялось іще. Та ось я у лузі, в нім теж ніби свято,
Весь в квітах і росах, повітря – нектар.
- Як, луже, напитись твого аромату?
- Дарма не хвилюйся, я весь тобі в дар. Підходжу до річки, а річка – як стрічка,
Пливе і пливе з під ранкових заграв.
- А чи дожену тебе, зоряна річко?
- Догнав би, якби ти молодшим питав.
| 
у Вас 
0
