Заснуло місто волошковим сном... по вулицях, неначе по пелюстках повзуть жуки-машини, зовсім пусто у закутках зупинок, мій район спить в прохолоді гармонійним сном... Аж ген, дивись, веде дороговказ до лісу різнобарвного стежками, де літо сміючись, гуляло з нами, тут вперше я дізналась, що Тарас був родом із Черкащини. Для нас, сховавши «Кобзаря» з непевних днів, мій батько цитував мені ще юній, рядочки з «Катерини», «…Мої думи», щоб дух землі cвій паросток пустив в мій розум, душу. Із останніх сил блукаю там, де приспана душа, де серце пломеніє від барвінку, гортаючи життя свого сторінку, скажу: "Мій ліс все місто прикраша, бо джерелом у ньому є - душа!"
Чудова присвята рідному краю! Рада вітати Вас на сайті! Чи Ви не та Люда,з якою ми знайомі в Клубі Поезії?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Рада вітати Вас на сайті! 
Чи Ви не та Люда,з якою ми знайомі в Клубі Поезії? 
