Сб, 11.04.2026, 04:00
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1096]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [557]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [232]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [24]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [292]
Вірш-усмішка [1020]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [223]
Вірші про Перемогу, війну [459]
Вірші про кохання [3459]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [336]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [723]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [125]
Для мене поезія - це [192]
Поети [278]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [351]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4575]
Філософам [1326]
Громадянину [938]
Метафізика [164]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Літній вечір

Літній вечір, стало тихо навколо,
штиль повний, літня спека потроху спадає,
небо чисте і захід червоний.
Вже за обрієм сонце сідає.
І пташки всі раптово пропали,
чути тільки журчання води,
поодинці жаби квакати стали,
відчуваэться запах трави й лободи.
Комарі в небо звились роями
кажани у повітрі снують,
хижі риби все плущуть хвостами,
рибакам знову спать не дають.
Ось надворі уже сутеніє,
на траву тихо впала роса,
тільки квакання жаб все р' яніє,
а в цілому вечірня краса.
Раптом жаби всі дружно затихли,
усе рідше снують кажани,
всі тварини по черзі принишкли,
залишились лише цвіркуни.
Під цей хор засипати так любо,
за цю мить я і рік би віддав,
хоч і мрія звучить трохи грубо,
край де виріс, я все ж пам'ятав.
Сама краща-мала батьківщина,
край де родився ти й ріс,
найрідніша батьківська родина,
і у цьому життя увесь зміст.

Додав: paliychuk (25.12.2012) | Автор: © Сергiй Завадiвський
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1650 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.

virchi: Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн

virchi: Прохання не для себе, а для кожної родини, для кожного воїна, для дітей. Це поезія, що надихає і нехай ці прохання будуть почуті Господ

virchi:
Ми можемо бути сильними, активними, успішними, але в той самий час зберігати в собі тихий куточок, де живе пам'ять і нездійснене бажання.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz