*******
Ой награй, Скрипалю, пісню, Що в лісах дуби шепочуть, Де лежать сніги торішні, Не цвітуть, не родять вишні, Тільки слід у хащах вовчий.
Грай, Скрипалю, пісню вітру, Хай течуть щоками сльози, Що їх ніжний промінь витре Із небесної палітри, Чи заклякнуть від морозу.
Твоїх звуків серце просить - Грай, щоб міг зцілити душу, Док' тебе ще ноги носять По гірських цілющих росах, Грай, бо з місця й крок не зрушу! Як шалено будеш грати Ти у Божій цій сторонці – Розцвітатимуть Карпати, Й ніс мій, впертий і кирпатий, Знов потягнеться до сонця.
Грай! Ти потім відпочинеш, Як здійсниш свою роботу, Двері в дім тобі хтось вчинить, Де ти скинеш сорочину, Що пройшла священним потом...
Ну а зараз – дай ми' жару, Щоб вітри сплелися в смерчі, Розцвіли вогнем стожари, Розійшлися чорні хмари, Щезли геть всі тіні смерті!
Грай, любимчику Фортуни, По акордах вдар незнаних - Хай напнуться серця струни, Хай проймає душу струмом Від мелодій первозданних!
|