Тут все чуже. І рідні стіни кличуть Додому повернутися колись. Як журавлі, печально так курличуть, Коли кидають дім, здіймаючись у вись, Так само я - журюся на чужині. Чекаю з трепетом повернення туди, Де кожна усмішка знайома й небо синє, І де доводиться долати всі труди. І знов себе запитую настирно, Коли ж узрію рідний світ вогнів, Що люди ввечері у вікнах світять мирно, Чекаючи додому заблуканих синів.
(11) Тут всЕ чужЕ. І рІдні стІни клИчуть (10) ДодОму повернУтися колИсь. (11) Як журавлІ, печально так курличуть, (12) Коли кидАють дІм, здіймАючись у вИсь, (11) Так само Я - журЮся на чужИні. (12) ЧекАю з трЕпетом повЕрнення тудИ, (13) Де кОжна Усмішка знайОма й нЕбо сИнє, (12) І дЕ довОдиться долАти всІ трудИ. (11) І знОв себЕ запИтую настИрно, (10) КолИ ж узрІю рІдний свІт вогнІв, (?) (13) Що лЮди ввЕчері у вІкнах свІтять мИрно, (13) ЧекАючи додОму заблуканих синІв.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 