Пророчить час годинник на стіні. Той, іскорками тане у каміні. Для мене він сьогодні не в ціні – Лише олива в терпкості мартіні. Ефірними сльозинками на дно, Думки стікають переливом джазу. - «…то був каприз… не вийшло б все одно.» Мов післясмак, її вдихаю фразу. Тужливий місяць, крізь віконний глянс, Під ноги стелить співчуття доріжку. На ній гілля вихитує пасьянс, Одягнене в поношену маніжку. На контрфаготі водостічних труб Нуртує вітер невгамовне соло. Вразлива ніч, контрастність клавіш згуб, Торкається зорепадінням кволо... Загорнутий у плед саможалю́, Самітності потягую мартіні. Провинностей сигарою димлю І… розчиняюсь в джазовій гордині.
Вірш прекрасний! Чудові рими і красиво підібрані слова та порівняння!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
