Найвища цінність -- той праотчий край,
Що береже твої сліди дитячі
Й огорне в теплих спогадів розмай
Зітхань, надій і світлих мрій юначих.
Там найчистіші води на землі
І лагідніше зорі світять з неба...
Й скупатись в тому диво-джерелі
З роками в кожного зроста потреба.
Там осягали мудрості життя
В щасливі дні і неповторні ночі...
Бентежним щемом повняться серця, --
Нас кличуть в край той материнські очі.
Дуже гарно! Зачепило мене, защиміло... Видно Ви щось не так зробили, що вірш вийшов прозою.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
