Поводься людяно, поважно,
Плекай Господню благодать
-
Над нами небо неосяжне
-
Навіщо ж нам ворогувать?
Навіщо чубитися мовам?
Вони в нас різні, та не
ми -
Чий дух свободи загартован
Роками спільної тюрми,
Російської, австроугорської,
Та сплинув той ганебний
час,
І всі ми вільні стали
повністю. - Одна Вітчизна нині в нас.
Та дехто знов її розхитує
І розбрату встромляє
ніж,
Щоб до імперії неситої,
Ми повертались босоніж.
Властителям чужим
корились,
І потрапляли в другорядь...
Хіба за це герої бились,
Щоб нас нарешті об'єднать?
...Не вийде! степ і гори
разом,
Причорноморські кавилі,
Озер полісських сині
стрази... -
Всі частки рідної землі.
Мов пальці, стислі у
правиці,
Ніколи нас не роз'єднать
Із віршів Кобзаря
провидця
На нас спустилась
благодать.
Нехай панують мир і
спокій
У наших землях — хай
народ,
Переборовши час жорстокий
Позбудеться усіх негод.
Нехай надії ясні зорі
Нам будуть радість
дарувать -
Над нами небо неозолре
-
Навіщо ж нам ворогувать?
01.2014
|