Де смереки торкаються синіх вершин,
Там, де ватра горить молодятам на щастя,
Де трембіти лунають на всі голоси-
Все це рідне мені, дороге Закарпаття.
Де в зеркалах озер явори молоді,
Із веселкою разом купаються зрання,
Де отави зелені, меди запашні-
Все це рідне мені, дороге Закарпаття.
Там де папороть ніжна у лісі цвіте,
А з барвінку віночки сплітають дівчата,
Там, де радість в полон мою душу бере-
Все це рідне мені, дороге Закарпаття.
Така гарна словесна картинка Закарпаття. Стало так спокійно і затишно, наче всі буденні проблеми відлетіли з вітрами. Хочеться просто милуватися природою і співати.:whistling:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
,хай поповнюється новими 
