Найкраще місто, іншого не треба До тебе прихиляємо ми небо Наш замок, у минулому – твердиня Окраса міста й символ його нині
Приспів (1): Тернополе, Тернове Поле До тебе ідемо з любов’ю Найкраще у світі – знаєм В піснях і віршах величаєм
Ось наше озеро, Тернополя перлина Душею й серцем ми до тебе линем Наш став, наш парк, стільки нових облич Іди до ставу, у наш парк і сум облиш
Приспів (1)
Тернополе наш рідний, ми не знаєм Сказати: «Любимо» це - мало, ми кохаєм Закохані ми в наше місто гарне Найкраще в світі, сперечатись марно
Приспів (2): Тернополе, Тернове Поле Тебе ми не зрадим ніколи До тебе з любов’ю йдемо Любов у серцях цю несемо
Став, замок, парки, вулиці, майдани Найкраще в світі місто, Богом дане Ти найгарніший, це ми добре знаєм То ж Матір Божа хай тебе оберігає
Приспів (2)
ОДА МІСТУ (До Тернополя з любов’ю) (2010)
Тернополе, моє кохане місто! Я не обмовився, не любе, а – кохане Тут завжди було затишно і чисто Для мене ти, як дівчина, жадане
Для мене ти – не менше, ніж кохання Те саме – перше, весняне, юначе, Коли не пам’ятаєш себе зрання.. Та все минає, ми дорослішаєм, наче
Та не минає лиш любов до тебе Гладінь ставка, над ним – блакитне небо… Це буде завжди, що би там не сталось Том моє серце в тебе й закохалось
Тобі не зрадив ледь: колись здалося, Що десь є краще місце на Землі Та зрадити тобі так й не вдалося Так от, зізнаюсь щиро я тобі,
Що були у житті моїм моменти, Коли я бачив інші континенти І ледь не зрадив я тобі в той час Та пам’ятав про тебе повсякчас
І ось я знову у надставнім парку Так співчуваю нашим "олігархам": Татари з замком так не поступали, Як мери наші…Скільки ж вони брали?!
Та все минає – місто ж – для усіх І в парку знов луна дитячий сміх А це пересторога для отих…усіх…
Часто луна чомусь чужинська мова Не італійська, не англійська, та це так – до слова… Я зустрічав тут і туристів із Канади Й людей (з тоді ще) Ленінграда І всі були напрочуд одностайні: Найкраще наше місто – саме файне
Я спілкувався з багатьма і всі казали: Краси такої ще не зустрічали …………………………………… Тож, дорогі мої тернополяни,- Кохайте місто це, і я разом із вами
ТЕРНОПОЛЯНАМ
Я - з вами, адже я тернополянин І добре бути, товариство, з вами Я зовсім ні на що не претендую, Та думаю, що хтось мене почує:
Я вірю: ми не будемо байдужі, Бо наше місто любимо ми дуже Ви любите його, не менш, ніж я Адже мої вірші – лишень слова
В Тернополі над ставом я живу: Прекрасне місто в будь-яку пору Не віддамо Тернополя чужинцям Бо він – лише для УКРАЇНЦІВ!
Зневірились… Чудово розумію Та все ж сказати я, таки, посмію: Ви дорогі мені, усі тернополяни Любіть Тернопіль наш. Я - з вами
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ СТАВ
Не море, звісно, але хвилька набігає Маля – Нептунчик десь і тут гуляє Не море, лиш тернопільський наш став Вирує хвилями, що їх тепер застав Вода і вітер… Ця розбурхана стихія… Ти любиш затишок, тому лише у мріях
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1745 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
