Десь плаче трембіта і звуки блукають ,
По горах Карпатських шпилів,
Настирливо, легіня пісня шукає,
Покинув, самотню лишив.
То тулиться десь до смереки густої,
Здається, тут вічність ,знайшла,
Ніде не побачиш краси отакої,
Залишена рання весна.
Сумує трембіта, не тішить смерека,
Їй сняться горячі уста,
І кличе ,вернися здоровий здалека,
Тут вірна подруга чека.
І вернеться легінь героєм із бою,
Орлом сизокрилим злетить,
З`єднається знову ,трембіто ,з тобою ,
Про волю здобуту трембіть!