Я знову йду... не оглядаюсь
Дивлюся пильно в далечінь,
Тебе люблю,мій рідний краю
Не можу більше-в серці біль.
Як не любить красу природи,
Степи,ліси,квітки,траву,
Повітря чисте,чистіводи
Тебе люблю,я знову йду,
Вже нині йду-не покидаю
Тебе гуцульський,український краю.
В своїй душі люблю,бо знаю
Що твій народ завжди чекав,
Повір мені,люблю,кохаю
Завжди тебе він захищав.
Широкий лан,мій рідний лан,
Іду в життя неполохливо
Махну крилом через майдан,
Та хочу я,щоб не зрадливо
Та мрія вела до мети,
Я буду завжди вільно йти.
Ланок,де жив,та як лишить,
А Випханка,тай гай,діброва,
Але повір,душа болить,
Бо бачу тінь стоїть дубова.
Я вірю з неї вийдеш ти!
Моя,країно?Моя,ненько?
Народе мій,давай-не спи?
Всі збережем країну,неньку,
А я іду і буду йти
Повільно в гору до мети.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
