На минулого зупинках

Ходить собі по Бескидах.

Бува, сяде над потоком

Душа бабці, душа діда

І пригадує ті роки,

Коли там, в рідних Карпатах

Над полями і над лісом

В наші Великодні Свята

Звучало, що Воскрес Ісус.

В церквах дзвони сповіщали,

Що спішить Царство Небесне.

Люди весело співали,

Що Ісус знову  Воскресне .

Там в Карпатах є гріб діда.

Вітер пряче домовину.

Син далеко, а сусідам

На руку така година.

Вітер приніс попіл з хати.

Дихнув саду ароматом.

(Той сад колись садив тато.

Ворог вигнав, він все втратив).

Тато вмерли в чужім краю.

Чужа земля на могилі.

Чужу  пісню вітер грає.

Брехні вовки весь час виють.

Чужі дерева тут тіню

Над могилами  розлились.

А  молоде покоління

Живе з підрізаним крилом.

Пір’я,  час брехні розносить

По стежках нашого раю

І недовченим голосить,

Що то нас, мабуть не має.

Ох колиб так тато жили...

Тепер  наш тризуб в пошані.

Жовто-синій повний сили

З вітром грає на Майдані...

Скільки вони б нас навчили

Як в друге своє кохати.

Як покинені могили

З бур’янів брехні прятати.

Вони говорити вміли...

Все сказане пам’ятаю

І на скільки в мене сили

Я це у рядки вливаю.

Їхні слова й нині чую.

Де-яки, звучать, як святість

- Тобто рідне Алілуя

У чужій, поки що, хаті.

Щоб внуки були багаті

В правду предків в їхню віру

То нехай думки крилаті

Божого збагнені миру

Скажуть світу: -  Ми багаті!

Скажуть голосно і щиро.

В мову предків не вріс пирій.

Це звук рідного Надсяння.

Я, хоч на чужині виріс,

Все готов до повертання.

До пагорбів і до долин,

Що над Сяном розповиті...

Ні не забуду ніколи

Того сонця, яке світить

Над хащами при дорогах,

Де   колись хати стояли.

В них народ моливсь до Бога.

Бог оставсь. Хати  пропали.

Йдеш, душу душить тривога,

Яку предкам дарували

Ті, що вірували в Бога,

Лиш  вогнем перемагали.

Прости Боже всі провини

Тим, які нас в світ прогнали

А Надсяння й Лемківщину

Так за дурно собі взяли. 

Хоч болить це, треба жити.

Батьків сльози й нині бачу...

Буває і я заплачу

Над втраченим нами світом.

Ісус сказав, люби брата

І прости як я прощаю...

Я простив. Того, що втратив,

Вибачте, не забуваю

І на передодні свята

В світ батьків у снах влітаю.

                    05.03.2009р.