Піднімусь у гори ,високо,
Там хащі букові,ліси,
Куди не погляну я оком,
Нема більш такої краси.
Між ними дзюркоче водиця.
Потічком в долини тече,
Під буком холодна криниця,
А сонечко гріє,пече,
Та там прохолода,о БОЖЕ,
Як добре що є такий рай,
І гори- на інші не схожі,
І це- закарпатський мій край.
|