Рідна школо моя
Школі №9, у якій я навчалась, до 50-річчя Рідна школо моя, в твої очі здаля, Дорогі, незрадливі, дивлюся, В них сльозинка сія. Пам,ятаєш? Це я На твоєму подвір,ї сміюся... Це найкращий мій час: тут дитинство, тут клас, Тут доріжка, де все починалось, Найдорожче отут, бо частинка всіх нас У цих стінах навіки зосталась. Тут думки, тут рядки, ті, що перші лягли На листок, немов вранішні роси, Таке рідне до щему, близьке навкруги Непомітно викрешує сльози. Тут мої вчителі, більшість вже у землі... Це для кожного з нас були ЛЮДИ, Бо на них ми рівнялись, вертляві, малі... Їх ніколи душі не забути. Рідна школо моя, лист подвір,я встеля, 50! А ти юна ще й досі... Відчуваю, як пахне дитинством земля І вітає замріяна осінь...
Додав: korobova (15.11.2015)
| Автор: © Світлана Коробова
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1274 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА