Приємний сюрприз.

 Приємний сюрприз.

Вже навчився чеберяти,

На снігу круги писати,

Слід свій добре закрутити,

Щоб лисичку обдурити.

Якось, він проснувся вранці:

Ой, я спав у вишиванці…

Так учора натрудився:

Не роздягся і не вмився!

Вийду з хатки снігом вмию

Очки, лапки, може, й шию,

На зарядці – потягнуся

Й до сніданку повернуся.

Раптом вздрів біля барлігу,

Наче око серед снігу!

Звідти пнуться дивні квіти.

Мабуть сонечкові діти?

Три підсніжники біленькі.

В них листочки зелененькі.

Він зрадів, спитав сороку:

-  Бачиш? –

-  Перші цього року.

Мусиш, зайчику, ти знати:

Пори року пізнавати;

Вже зима втрачає силу,

Зустрічаймо весну милу! –

-   Назавжди вона нам буде?

Гарно й тепло буде всюди? –

-    Буде, зайчику, все буде.

Потім літо нам прибуде.

Як зажди, вже після літа,

Прийде осінь знаменита

З ягідками і морквами,

Ще й з тугими капустами. –

І замріялось зайчатко:

Хай би літо йшло спочатку,

Бо я літо добре знаю,

Вже давно його чекаю.