Моя Волинь

Вдихни повітря матінки–Волині,

І ти відчуєш, як бринить твоя душа,

Як у лісах Полісся трелі солов’їні

Співають нам про Мавку й Лукаша.

Торкнися хвиль озер, що, наче небо, сині,

Ти зачерпни в долоні їх нектар,

І давній Світязь подарує сили,

Запалить знову в твому серці жар.

Ти вслухайся у шепіт трав уранці,

Ніде не дзвонять в світі роси, як у нас,

Ідеш, а ноги самі просяться до танцю,

Гармонія природи грає вальс.

Відчуй ту магію, яку пізнала Леся

У кожнім клаптику незайманих лісів,

І ти у “Пісню лісову” перенесешся,

Побачиш край у всій його красі.

Сягни своєю думкою до неба,

Ти усвідомиш, що Волинь, - мов рай,

Що створена вона для кожного, для тебе,

Волинь моя, краса моя, мій край.