Мій краю рідний,знов новА наруга,
А нам здавалось, ми вже на прямій,
Спідкнулися! Розгубленість! Напруга!
І знову все з початку, новий бій!
Пророчі чую я слова Мазепи,
Які звучали до народу вже давно,
Не вилізли ще й досі із халепи,
Воюємо не знаєм за кого!
І нарікаємо! Завжди у нас незгода,
Бо кожний нині сам собі гетьман,
Бо ближча тіла лиш своя господа,
А Україна схована в туман.
Москва як відьма- шкірить свої зуби-
Малорасія знову бере верх,
Радіє, бо працюють їхні труби,
У відповідь. Вкраїна -ні шешерх!
Так ніби заніміла, одуріла,
На сході гинуть наші юнаки,
При владі ,бач, не політична сила,
Нові обличчя, “мудрі сміхуни”!
Проснись народе! Скинь з очей облуду!
Не розповсюджуй ту брехню його,
Ставай на прю! Не жди зі сходу чуда,
Один за всіх і всі за одного!
|