Розквітли вишні на кладовищі.
Розносить вітер скрізь пелюстки.
Чим прогнівили ми Сили Вищі,
Що знов настали страшні роки?
Лютує ворог - сусід. Вражина
Немилосердно руйнує світ.
В борні запеклій вся юність гине
За Україну в цвітінні літ.
Вітрець весняний зриває квіти,
Прикрасив ними могилки скрізь.
Чи довго будуть тривати біди
І море крові, і ріки сліз?
Надію маю: майбутнє світле.
Моя країна врятує світ.
І знову юність її розквітне,
Неначе вишень шалений цвіт.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
є надія, що скоро розквітне!!!
не виправляє заслужену оцінку.