Ти бачиш осінь похилилась,
Дерева лист втрачає свій.
Але країна наша мила,
Як і прекрасний цілий світ.
Прийшла війна і зникли фарби,
Зламались долі у людей.
Росія людству знову заздрить,
Шукає нищівних ідей.
От тільки вільних українців
Ніколи не зламати їм.
Ми переможемо чужинців
І край свій рідний відстоїм.
Хай ніяка приходить доля,
Живе в серцях наш заповіт.
Що гірше смерті лиш неволя
Свій відстоять потрібно рід.
Так візьмем зброю українці
І ворогів розіб’єм вщент.
Подарим волю своїй неньці,
А ворогам залишим смерть!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1713 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
