Я не цураюся чужого, Понад усе люблю своє- Блакитне небо і гаряче поле Таке тендітне і п'янке Ковток повітря пахне домом І почуваюсь як в раю Коли щебечуть по-вкраїнськи Птахи в вишневому саду Коли привітне тепле сонце Мені всміхається згори Коли криниця біля хати Дарує нам горня води Коли лелека на даху Старанно в'є своє гніздо Коли закохані серця Зігріють нас своїм теплом. Нічого іншого не треба Нічого кращого нема Поглянь мала-це все для тебе Оця неписана краса!
Аж запахло українським літом! Детально, кольорово, гарно. Працюйте над ритмом, римами (завжди є вибір писати вільні вірші, якщо неохота мучитись над точним і свіжим римуванням...) Успіхів!
Щиро дякую пане Вікторе!Після критики попереднього вірша ви мене підтримали, дуже приємно-Доречі більшість рядків народилося у маршрутці під час повернення з горів Дуже дякую всім за підтримку!!!
Чудова в нас країна і бережімо її природу і все навколо нас !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
