Як тяжко жить в країні злиднів, де все найгірше --у ціні, і,поки світ ще не розвиднів, шукать вікно в глухій стіні. Ще тяжче бачить люд неситий (один другого так би й з*їв!). Тут кожен,битий і не битий, на Бога і на чорта злий. Але винить його даремно, він інструмент в руках чужих: живе по-рабські,під*яремно, й не знає,як насправді--жить. Та прийде час ,проснуться люди й,чужий побачивши поріг і все чуже кругом усюди,-- почнуть відмолювать свій гріх.
|