Пн, 23.12.2024, 04:13
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

І журавлиха з туги заридає



А щезне рідна Україна

І стихнуть дзвони солов*я

І на столі зачерствіє хлібина

Без ім*я Сина і Отця.

І журавлиха з туги заридає

Над попелищем грішних днів.

Дурман зерно повсюди розсіває

І плодить ненависть і родить гнів.

Ні верби тихі,ні глибокі води,

Ні сонця квіт,ні запахи отав,

Ні гарбузи у позолоті на підводі

Розкладені,хазяїн бо ж подбав,

Ніщо не оживить байдужу душу,

Збідніла кров по тілу шкандиба.

Не вирвуть мама вже достиглу грушу,

Бо руки виверта з калічена доба.

Кати сміються,серебряться очі,

Тремтить осикове гілля,

Збуваються слова,Тарасови,пророчі,

Убите небо і задушена земля.

Як щезне,згине Україна

І стихнуть дзвони солов*я,

Кому тоді молитва сина?

Зімкну повіки тихо я.


Додав: jakov-buga (31.07.2010) | Автор: © Яків Косенко
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1417 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 ЛюК • 19:10, 31.07.2010 [Лінк на твір]
Цьому не бувати! Допоки світ і люди - доти бути Україні!
avatar
2 jakov-buga • 19:12, 31.07.2010 [Лінк на твір]
Мені в це теж хочеться вірити...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz