Весна , дощі , нелегка путь - Пістоль і шаблю не забудь. Візьми і рідної землі , Бо можеш згинуть в чужині. Цілуй дружину , батька , матір , Бо тільки тебе будуть ждати Ці рідні люди – не чужі За тебе ляжуть на ножі , За тебе ввійдуть у вогонь , Вернись , вернись додому знов! Зустріли літо у дорозі , Уже той Крим на півдорозі. Скрипить візок , лани минають , За сіллю хлопці поспішають. Ось Крим і сіль та інший крам , Блукає осінь по садам , Пожовкло листя , дощ січе , Скрипить візок , дорога йде. Минає жовтень , листопад… Вже скоро вернетесь назад! Вже скоро грудень за вікном І запорошить все сніжком. Але вночі на вас напали Ці ненажерливі татари. Стрільба , різьба і кров тече І як їм совість не пече? Кривавий сніг , лежать тіла , Не спить убогая вдова , Мовляє тихих молитов… Вернись , вернись додому знов!
Відніс би його, до трагічно-історичної тематики. Не дай Боже ще колись нашим хлопцям воювати, та безславно полягти у чужині. Вірш-пам'ятка. Схвально.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
