В часи, що не знали свого наймення, Що губилися між минулою славою І передчуттям нової доби, В душах звитяжних та вільних Тихо проростала Україна. Проростала, пускала коріння, Пила перекази про згасле сонце, Відчувала подих Дикого Поля І моря далекого гуркіт. Проростала, мов тендітні зела, Сили набиралася і жертви Перші приносила кривавим рокам. Проростала Україна, Берегла свою віру, Опановувала Поле. В ті часи, що пам’яті не мали, Що були обмежені і темні, Україна тихо проростала.
Прекрасний вірш!!! Мені дуже сподобався, осбливо, його емоції!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
