Весна... А вишні ж як цвіли по тій весні! Пізніше-людським Болем червоніли. Здавалось,що реактора вогні На вишняку навік осіли... Як журно птах тоді кружляв, Бідою вигнаний з гнізда, У людей захисту шукав, На рідний ліс дививсь здаля. А хати бідні в самоті Великдень Божий зустрічали І шибками на всі шляхи Господарів все виглядали ... ...Вернулась пташка до гнізда Й вишняк зацвів забур"янілий, Ось тільки люди до села Вернутись вже не мають сили ...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1935 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
