Весна... А вишні ж як цвіли по тій весні! Пізніше-людським Болем червоніли. Здавалось,що реактора вогні На вишняку навік осіли... Як журно птах тоді кружляв, Бідою вигнаний з гнізда, У людей захисту шукав, На рідний ліс дививсь здаля. А хати бідні в самоті Великдень Божий зустрічали І шибками на всі шляхи Господарів все виглядали ... ...Вернулась пташка до гнізда Й вишняк зацвів забур"янілий, Ось тільки люди до села Вернутись вже не мають сили ...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1924 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
