Пт, 22.11.2024, 14:05
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

СКІЛЬКИ ЩЕ ?

Та док ми будемо терпіти
Ярмо чужинське, скільки ще?
Чи волю знищено ущент?
Чи ми рабів покірні діти?

Віки неволі і хули,

А чи рука старшОго брата,
Що перевтілився у ката,
Вуста для правди нам стулив?

Чом волелюбство наше в тлін

Переродилось, чом зміліло?
Ми ж досить наймитами скніли
Не лиш в чужих – своїх краях.

Ніколи більше на поклін

До ворогів іти не будем,
Ми ж не раби – ми вільні люди
На рідній, батьківській землі!

Коли ж нарешті ця земля

Вже зродить свого Вашингтона,
Щоби чужинські знов закони
Не диктували нам з Кремля?!

Коли ж прозріють "гречкосії"

Й зірвуть полуду із очей?
Реальність ця мене пече -
Нема ще в нас, нема Месії...

Та вірю я в прийдешній день

І в волелюбний дух, що скресне,
І завітають знову весни
На землю віршів та пісень!
2010р.

Додав: Валькірія (07.05.2011) | Автор: © Наталія Крісман
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про рідний край, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1967 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 Did • 15:18, 07.05.2011 [Лінк на твір]
Мені здається, що я, Наталко, в усякому разі його передостанню стопу, уже чув від тебе у Львові цього вірша? Могло при нашій зустрічі таке бути, чи ні?..
Кажуть: поезія думки, поет думки. Це нічого, власне, не означає, бо бездумна поезія - не поезія зовсім!
Твоя, Наталю, поезія насичена думками, у ній присутні інтелектуальні шукання, змагання ідей, вона вся дуже патріотична, ти говориш те, що, часом, хочуть, але соромляться сказати інші, або просто не здатні зробити це.
Чомусь мені зараз пригадалися патріотичні вірші В. Забаштанського, мабуть схожістю їх настроїв із твоїми...
avatar
Не виключено, що я цього вірша частинками згадувала при нашій зустрічі, бо він минулорічний, якщо Ти помітив, і я його знаю "без пам'яті", бо саме так думаю. Можливо, я й не вважаю його поетичним, це швидше римована проза, та чомусь нині він мені згадався.
Приємно, Вікторе, що Ти поділяєш мої думки і настрої! yes
avatar
Наталочко, я вражена і просто не знаходжу слів!!! hands hands hands hands hands
avatar
3 Asedo1949 • 16:43, 07.05.2011 [Лінк на твір]
Дуже мені до душі твої патріоитчні настрої, цілком їх підтримую. Наталю я так, як і ти вірю "в прийдешній день." hands hands
Нема на що надіятись, та й добра чекати.
Знову радяться з сестрою, що кому казати.
Стараються поріднитись, та й все відібрати.
Не журися, Україно, не плач, сива мати,
Ще знайдеться, вільна сила, тебе захищати.
Як не згасне у природі, ясна Божа днина,
Так, не згасла, у народу, казацькая сила.
avatar
Дай нам Боже, щоб ми тую силу та вже швидше воскресили!
avatar
Тому вони й у лапках у мене - бо так погано ту гречку сіють (чи збирають), навіть з гречкою у нас проблеми, що вже говорити про серйозні речі... Дякую, Софійко, за розуміння!
avatar
8 Pushok • 08:13, 11.05.2011 [Лінк на твір]
Я також вірю, пані Наталю у день прийдешній. Дуже актуально. Зачепило.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz