Зорі села.
Ясно-ясно світять зорі, Місяць теж собі горить, Тільки вітер помаленьку Тихо листям шелестить. Я іду селом, гуляю, Бачу став, дерева скраю, Бачу хатки обабіч дороги, Яка стелиться під ноги. І людей ніде немає, Тільки тихий шум гуляє. Гарно, тихо по селу, Чути десь “Ку-ку-рі-ку!” Завтра знову день прийде І проблеми принесе. Люд на завтра знов проснеться, Тим проблемам усміхнеться. Стане їх, як все, рішати, Бо ж не буде помирати... Та й не хоче - він ж живий! Він - народ вічно-чесний! написаний в жовтні 2006р.
Додав: PetroMak (03.09.2011)
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1625 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА