Візьми в свої
руки, Підтримай думками Шлях, що стелиш
собі. Під гомін розрухи Своїми руками Власний збудуй
собі світ. І ніколи більше Не жалкуй за
прахом, Той, який
перейшов. Ти зробив не
гірше, Може, навіть
краще. Тож іди, куди
йшов.
Ось тобі дорога, Тереном покрита, Кров’ю сполощена. Вийди із барлоги, Між небесну
крицю, У життя шалене. І побачиш в небі Зодіак довіри, Та іди йому в
слід. Не шкодуй далебі, Не впадай в
зневіру. А виховуй свій
рід.
|