ВІТЕР ЧАСУ
На коня козак сідає, Мати з хати вібігає: - Не пущу! - Що ти, неню? – Козак каже, - Хто ж відверне силу вражу? Відійди! Він поїхав та й загинув, Щоб довіку Україна Вільною була… Їдуть полем козаченьки, А назустріч йде їм ненька – Сива, мов сова, Сива, мов сова… *** Вітер часу б’є у груди… Проглядаюсь крізь віки: Вільні землі, вільні люди - Запорожські козаки! Довгі вуса, гострі списи, Горячковий блиск шаблюк – У губах, мов камні, стислих Люльки доброї чубук. Відчайдухи та гуляки – Позросталися з кіньми – Бою давнього ознаки – Свідки чесні і німі! - Що там ляхи? – Всі невдахи! Що татари? Що султан? Грізна лава йде в атаку, І тріщить ворожий стан! Уверткий, мов чорт із пекла, Чи з сідла, чи з-під сідла В різанині злій, запеклій Виникає, мов біда. Добра батьківська наука Відточила кожен рух – Б’є, мов блискавка, шаблюка, Випускає ворог дух! Ні кольчуги, ні шолому – Тільки вправність, тільки хист – Бідна мати плаче вдома: Хоч який, та повернись! Та не всім такая вдача – Хто у землю, хто в полон! І лише в піснях козачих Знайдуть всі надійний схрон. - Добра битва! Добра здобич Нам припала – певна річ! Каже орач: Бог у поміч! Наші хлопці йдуть на Січ! Ллється пісня над долами, Сухо шуркає трава… Он осель далеких плями, Церкви білая глава! Наше місто, христіянське! Радо стрінуть козаків, Юних хлопців – новобранців Зарахують до полків. Честь живим, а мертвим слава! Як вцілів, то що ж, гуляй! Після сутичок кривавих І шинок вже справжній рай! Гей, музики! Дужче грайте! Тут гуляють козаки! Всім по вінця наливайте, Як вже день припав такий! Прогулявся славний лицар – Ні сорочки, ні чобіт! Соромливі молодиці Потай дивляться услід. Кілька днів мине, і військо Відпочивши далі йде. На коротку мить притиснуть Краль коханих до грудей. - У похід! – шаліють хлопці: - Еге-гей! Йдемо на всіх! Мчать відважні запрожці, Не звертаючи убік. А над ними сонце сяє, Унизу шумить Дніпро, Білі чайки випливають, Срібна хвиля б’є в весло… Битв славетних переможці, Диким степом – напрямки! Відчайдухи запорожці Мчать до нас через віки! 1983
Додав: вершник (28.04.2012)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1498 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.