СМЕРТЬ УВІ СНІ
І уві сні та начебто лечу У клині журавлів до теплої країни І сумно з усіма кричу: - Прости! Прости нас! Україно! Та раптом каменєм з височини, Мов журавель, обламуючи шию, Я падаю і, навіть уві сні, Із чужиною злитися несилий. Я змалечку одну свою любив, Згвалотовану, обібрану, єдину - Та не досягсь її, як не молив, Бо хтось ножа стромив мені у спину
Додав: вершник (19.05.2012)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1357 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Журавлі , височина , Чужина , сон , спина , ніх. , камінь
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА