СМЕРТЬ УВІ СНІ
І уві сні та начебто лечу У клині журавлів до теплої країни І сумно з усіма кричу: - Прости! Прости нас! Україно! Та раптом каменєм з височини, Мов журавель, обламуючи шию, Я падаю і, навіть уві сні, Із чужиною злитися несилий. Я змалечку одну свою любив, Згвалотовану, обібрану, єдину - Та не досягсь її, як не молив, Бо хтось ножа стромив мені у спину
Додав: вершник (19.05.2012)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1285 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): журавлі , височина , Чужина , сон , спина , ніх. , камінь
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА