СОРОМНО ЗГАДАТЬ - СОРОМ НАМ УСІМ
СОРОМНО ЗГАДАТЬ- СОРОМ НАМ УСІМ
Не знав, наш люд іще страшнішої пори, Тепер віднині всяка радість марнота, Утратив мову, серце сповнилось жури, А спів і душу згодом зморе пустота. Без мови, його старання та благання, Хоч святе блукати буде до загину, Міг би знати, кинув мову на страждання, Що згубить кохану матінку Вкраїну. Зрозумій, що ти не маєш права того, Нелюдам дозволить неньку мордувати. Так вертать недолю батьківську убогу, Тому вставай! мову рідну захищати.
Додав: Davudenko (04.07.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1533
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!