СОРОМНО ЗГАДАТЬ - СОРОМ НАМ УСІМ

СОРОМНО ЗГАДАТЬ- СОРОМ НАМ УСІМ

Не знав, наш люд іще страшнішої пори,

Тепер віднині всяка радість марнота,

Утратив мову, серце сповнилось жури,

А спів і душу згодом зморе пустота.

Без мови, його старання та благання,

Хоч святе блукати буде до загину,

Міг би знати, кинув мову на страждання,

Що згубить кохану матінку Вкраїну.

Зрозумій, що ти не маєш права того,

Нелюдам дозволить неньку мордувати.

Так вертать недолю батьківську убогу,

Тому вставай! мову рідну захищати.