Скільки ж цвіту буде збито
градом та громами?
Скільки ж випаде на жито
злив-дощів кривавих?
Скільки вже лягло за волю?
А скільки ще ляже?
Доля плаче сиротою
у полоні вражім.
А скільки дочок та синів
посіяло кості?
Серед сибірів та снігів
багато погостів…
Страшна ціна в тої волі,
хитрої та злої,
омитої в нашій крові,
свободи чужої.
Рудий гицел на престолі
сказав:- Тут все моє.
Моя влада, - ваша воля,
тут кожному. - своє.
І… отримало байстря
від гицела рудого
пів-України задарма,
а решту,- другому,
зятю дорогому.
Отака то, Боже, правда
на цім грішнім світі:
де була воля й слава,-
сидять свині ситі.
*************
Вже збираються роси
на травах похилих.
Прокидайтесь малороси,
та, не у могилах!
| 
у Вас 
0
