Нд, 15.06.2025, 08:24
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1484]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1313]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Фотографія на пам’ять

Фотографія на пам’ять

Це сталось хмарним й грізним літом,
Як пролунав страшенний дзвін
І ти не маєш прав хотіти
Тепер вирішував все він -
Вітер війни, жалю та болі,
Стало життя, як у неволі
І день за днем усі хмурніли
Та очі все ще червоніли.
Ніхто тоді не міг повірить
Що судний день таки настав
Всі з відчаю хотіли бігти
Але куди ніхто не знав.
Ось постріл, кров…
Життя минуло…
Невже не буде сонця знов?
Невже прошло життя й любов?
Тепер весь день – неначе ніч
А в когось включена ще піч.
Можливо хтось ще вірить в Бога
Та віра ця тепер убога,
А може хтось має надію
Або ще нездійсненну мрію
Війна – тепер це ринг життя
Тут не поможе каяття
Тепер війни всі полонені,
А біль всього лиш атрибут
Події всі тепер знаменні
Борись, спіши, сильнішим будь!
І знову постріл, кров та біль...
Це знову знищення надій.
Цариця тут – тепер війна
Невже здолає всіх вона?
Ні, ми самі борці життя
На нашій сторонні буття!
Берем всі сили в наші руки
Лиш за спиною тепер муки.
Ішли роки, йшла боротьба
Ось так проходило життя...

І ось, нарешті, сльози щастя
День Перемоги – день героїв
Ми обійшли усі напастя !!
Тепер ми вільні – наче птахи
Залишились позаду жахи.
Та кількість втрат нам не змінити
Лиш маєм орден присудити.
Хтось втратив сина, чоловіка
Хтось може батька, брата, друга
Ми памятаєм всіх навіки
І з нами завжди їхня туга
І ось пройшло багато літ
Ми не забудем власний рід
Бо й досі люди всі тримають
Їх Фотографію напам’ять[size=14]

Додав: SandraKokosik (24.07.2012) | Автор: © Сандра Гондюл
 
Розміщено на сторінці: Гондюл Сандра, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2263 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
Задум хороший, та й тема дуже серйозна, лиш слід над нею ще попрацювати, аби вирівняти ритм і розмір, трішки задовго, як на мене, тому губиться гострота сприйняття, але як на дебют на цьому сайті - заслуговує на увагу. Тому вітаю, Сандро, з приходом на наш сайт, нехай Тобі тут буде цікаво, пізнавально і затишно! happy4
avatar
2 Asedo1949 • 18:35, 26.07.2012 [Лінк на твір]
Вітаю, Сандро, на нашому сайті! Бажаю гарного спілкування і достойного практикування! Прошу прислухатися до слів, п.Наталії, людини зі стажем і з добрим серцем. Успіхів!
avatar
3 Veremchuk • 12:28, 02.08.2012 [Лінк на твір]
Молодець! 55555 :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар

virchi: Щирий, хоч і дещо ідеалізований гімн коханню, який передає глибину почуттів  через поетичні засоби української любовної лірики.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz