Жартівлива пісня

Впала в залу тиша показова,

Щойно стих овацій дужий шквал –

Ми усі надіялися знову

Чарівний послухати вокал.

І співачка, втомлена й щаслива,

Стерши піт хустинкою з чола,

Українську пісню жартівливу

Радо нам ізнову завела.

Вимагала пісня позабути

Нас усіх про болі та жалі,

Бо звучала весело й розкуто,

Наче дзенькіт чарок на столі.

Лоскотала й пестила достоту

Кожним словом пісня до кісток

Так, що нас немислимий відсоток

Аж од сміху власного намок.

Про життя солоне і несите

Мало хто з нас думав у ту мить, -

Коли душі всі в єдину злиті,

А вона – теплом навкруг яснить.

Життєдайна пісне незабутня,

Поєднавши дивно сльози й сміх, -

Споконвіку вірити в майбутнє

Українців змушуєш усіх.

16.08.12