Не дам...

Не дам…

Кажуть люди, що від нині

Будем вчити «язика», -

Аж мороз іде по спині, -

Що за витівка така?

Ну, невже нема в людини

Більш нагальніших царин? –

Добре, видно, гнули спини,

Щоб зрівняти «хрєн» і хрін.

Що там в тому «язикові»,

Крім політик пелени? –

Щось не так там на верхові, -

Мо’, наврочені вони?

От, на мій простацький розум:

На Волині є воли,

І корови, коні, кози, -

Досі мови не вели…

Вийшло так, що бидла більше,

А людей – мільйон із чим,

Отже, рішенням пропишем,

Що у Луцьку ми бичим?

Чим худоба не меншина,

Бик іржати теж не звик? –

Дайте відповідь, старшина,

Або ріжте мій язик…

Бо мовчати я не буду, -

Не дам жодному мурлу

Край батьків нести на блюді

Двохголовому орлу…