Іній
Зранку коли щє все знаходиться у сні, На траві яскраво сріблиться, Сивий,сивий іній, Він так яскраво виблискує на сонці, Що в душі переповнюють незгасимі почуття, Сріблистий іній на траві, немов пісок у морі, Так велично сріблиться на сонці, Що аж серце в мене все дуже б'ється, Від яскравості його, Той хто інію боїться, Радості в душі не має, Їм так гірко на серці, Мислить розум строго, І дії щірими не будуть, І перед ними іній, Мов пісок сухий, Але неможемо ми бути, Сухими, як пісок, І повині відчувати, Почуття до зимової краси.
Додав: kozlowskiy (03.10.2012)
| Автор: © Козловський Володимир
Розміщено на сторінці : Українцям , Вірші про зиму
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2841 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА