Пн, 04.11.2024, 20:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

ВБИЙ В СОБІ РАБА!

ВБИЙ В СОБІ РАБА!

Ідемо ми давно уже наосліп,
Збиваючись щораз на манівці,
Не знаєм, що чекає нас в кінці
І милостей у Бога вже не просим.

Новий виток, ми знову на межі
Між світлом і пітьмою, видно прірву.
Коли себе з лещат зневіри вирвем -
Пройдем усі життєві віражі.

Новий виток... А поки що - журба,
Хоч досі маєм відгомін традицій.
Анумо витягай з душі по нитці
Проміння світле, вбий в собі раба!

Неси хреста, неси без нарікань,
Вмивай цей світ в джерелах світлоносних,
І дух, що досі в небо не підносивсь,
Здійметься ввись, здолає болю грань.

І скільки б не послав Господь терпінь -
Дійди аж до найвищої вершини,
Лиш не зречись у собі ти Людини,
Як не зрікався людства Божий син!

Святкує світ. А чи ще прагне істин?
Лежать у сховку розбрату ножі.
Новий виток... Ми знову на межі.
Чи вдасться нам це море переплисти?!



Додав: Валькірія (29.10.2012) | Автор: © Крісман Наталія
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2679 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
1 nasvictor • 18:27, 29.10.2012 [Лінк на твір]
ТАКИЙ НАШ ХРЕСТ.
avatar
Так, Вікторе, але Господь нам дав свободу вибору...
avatar
2 Roksa • 18:35, 29.10.2012 [Лінк на твір]
Наталю, сильно!!! up up up up 55555
avatar
Дякую, Роксоланко!
avatar
5 Pylyp • 18:55, 29.10.2012 [Лінк на твір]
"...Не знаєм, що чекає нас в кінці..."
Та Вкраїна оживає -
Незалежність уже має.
Залишилось не багато –
Трішки гідності надбати,
Малороса в собі вбити
І продовжувати жити!
avatar
Це "небагато" чомусь видається нам непосильною ношею... shy
avatar
6 zov1968 • 19:02, 29.10.2012 [Лінк на твір]
Гарна громадянська лірика, Наталіє! 55555

"Лиш не зречись у сОбі ти Людини" (Лиш не зрікайся у собі Людини).
Щиро - Олег.
avatar
Дякую, Олеже! Деколи у мене є такі вірші, які я чомусь потім не можу перекровати (як цей), хоча розумію, що вони не бездоганні, вони наче живі створіння для мене... а деколи цей процес відбувається досить безболісно, чому це так - не збагну...
avatar
9 oduvan4ik • 20:10, 29.10.2012 [Лінк на твір]
Неси хреста, неси без нарікань,
Вмивай цей світ в джерелах світлоносних,
І дух, що досі в небо не підносивсь,
Здійметься ввись, здолає болю грань...- 91_smile-2

Як завжди,сильно,мудро,високо,життєстверджуюче.

Лиш не зречись у собі ти Людини,
Як не зрікався людства Божий син! -це-найголовніша мета кожного з нас. flowers-3 s-12 55555
avatar
Дякую, Наталочко, за твоє розуміння і співпереживання!
avatar
11 suziria • 21:08, 29.10.2012 [Лінк на твір]
Ми дождемося Вашингтона.
З новим і праведним законом?
А дождемось-таки колись.
Т. Шевченко.
avatar
Та док ми будемо терпіти
Ярмо чужинське, скільки ще?
Чи волю знищено ущент?
Чи ми рабів покірні діти?
Віки неволі і хули,
А чи рука старшОго брата,
Що перевтілився у ката,
Вуста для правди нам стулив?
Чом волелюбство наше в тлін
Переродилось, чом зміліло?
Ми досить наймитами скніли
Не лиш в чужих – своїх краях.
Ніколи більше на поклін
До ворогів іти не будем,
Ми не раби – ми вільні люди
На рідній, батьківській землі!
Коли нарешті ця земля
Вже зродить свого Вашингтона,
Аби чужинськії закони
Не диктували нам з Кремля?!
Коли прозріють "гречкосії"
Й зірвуть полуду із очей?
Реальність ця мене пече -
Нема ще в нас, нема Месії...
Та вірю я в прийдешній день,
У волелюбний дух, що скресне,
І завітають знову весни
На землю віршів та пісень!!!
avatar
15 suziria • 22:51, 29.10.2012 [Лінк на твір]
Не вірити - то нащо жити!?
"Борітеся - поборете!"
Слава Україні!
avatar
12 Asedo1949 • 21:29, 29.10.2012 [Лінк на твір]
Сьогодні Україна на межі
Між злом і добрим, що збулося...
Зійде добробуту колосся-
Чи виймуть недруги ножі?...
avatar
Хто свої, хто чужі? Ми усі на межі
між пітьмою світів й світлом істин святих...
avatar
16 укран • 01:13, 30.10.2012 [Лінк на твір]
Море переплисти вдасця, правда з якими втратами і здобутками?
У кожного свій хрест, і поважаймо це...
55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz